Deepfake and liability for using someone else's image without consent

У березні 2022 року у соціальних мережах з’явилося відео, де ніби-то президент України Володимир Зеленський закликав українських військових скласти зброю. Цей фейк зібрав мільйони переглядів за лічені години, поки не стало зрозуміло, що це – “deepfake”. Але ця атака торкнулася не лише глав держав: щороку мільйони звичайних людей – підприємці, блогери, педагоги, студенти, виявляють, що їхні обличчя з’являються у відео або на фото, які вони ніколи не знімали. За даними сервісу DeepStrike, за період з 2023-го по 2025-й роки кількість згенерованих діпфейків зросла з 500,000 до восьми мільйонів. Технологія, яка ще п’ять років тому використовувалась лише кіностудіями, сьогодні доступна безкоштовно будь-кому з ноутбуком. І так само безкоштовно вона здатна знищити репутацію, кар’єру або особисте життя – ваше чи близьких вам людей.

Що таке deepfake: технічні та правові аспекти

Більшість людей розуміють deepfake інтуїтивно: “підроблене відео”. Але, в контексті юридичного захисту важливо точніше розуміти, із чим саме ми маємо справу, адже від цього залежить і кваліфікація правопорушення, і побудова стратегії юридичного захисту.

Як працює технологія deepfake

Deepfake – це контент (відео, аудіо, фото, їх комбінація), створений або змінений за допомогою генеративних нейромереж (AI-систем, які навчаються на великих масивах даних і генерують новий контент). Найпоширеніша техніка – це заміна обличчя. Алгоритм аналізує фотографії реальної людини, а потім накладає її риси на відео з іншою особою так, що результат сприймається глядачем як справжній. Паралельно розвивається синтез голосу – клонування голосу на основі запису дозволяє генерувати будь-яке аудіо від імені конкретної людини.

Ключовий момент для розуміння правового захисту: для створення deepfake не потрібна ані згода особи, ані навіть безпосереднє спілкування з нею. Достатньо кількох десятків публічних фото та доступного онлайн-сервісу.

Види deepfake-контенту: відео, аудіо, фото, текст

Залежно від технічного способу реалізації розрізняють чотири основних типи:

• Відео-діпфейк – підміна обличчя або всієї постаті у відеозаписі. Найпоширеніший і найнебезпечніший формат. Використовується для дезінформації, шантажу, псевдо реклами.
• Аудіо-діпфейк – синтезований голос реальної людини. Застосовується для телефонного шахрайства (напр., дзвінок від директора), вимагання, цільових маніпуляцій.
• Фото-діпфейк – статичне зображення зі зміненими рисами або поміщенням обличчя в новий контекст.

Кожен тип може бути самостійним правопорушенням або складовою комплексної маніпуляції. Нерідко вони поєднуються: підроблене відео доповнюється фейковими цитатами й поширюється через соціальні мережі.

Відмінність deepfake від звичайного фотомонтажу

Традиційний фотомонтаж очевидний: неприродне освітлення, помітні межі, розбіжність якості. Deepfake відтворює мімічні деталі, мікрорухи, особливості голосу – і тому сприймається як справжній. Саме ця правдоподібність вирішально впливає на правову кваліфікацію: якщо звичайний монтаж може сприйматися як очевидна гіперболізація чи гумор, то реалістичний deepfake вводить аудиторію в оману, що автоматично підвищує ступінь заподіяної шкоди.

Крім того, якість deepfake постійно вдосконалюється: якщо у 2019–2020 роках їх можна було виявити за мерехтінням очей або наприродніми рухами, то у 2025–2026 роках деякі відео практично не відрізняються від справжніх навіть при ретельному перегляді. 

Важливо. Deepfake – це не лише “підроблене відео знаменитості”. Загроза існує для будь-кого, хто публікує фото або відео в інтернеті. Достатньо мати відкритий акаунт у соціальних мережах.

Право на власне зображення в українському законодавстві

Українське законодавство захищає зображення фізичної особи на кількох рівнях – від конституційних гарантій до спеціальних законів. Залежно від контексту, можливе посилання на Конституцію України, Цивільний кодекс України, Закон України “Про захист персональних даних”. 

Стаття 308 Цивільного кодексу: захист зображення фізичної особи

Стаття 308 ЦК України – базова норма захисту від несанкціонованого використання зображення. Вона встановлює: фотографія, відео та будь-яке інше зображення фізичної особи може використовуватися лише за її згодою. Законом передбачено три винятки від цього правила:

1. Особа позувала за плату, і використання зображення відповідає умовам відповідного договору.
2. Зображення отримано на відкритих публічних заходах (мітингах, концертах, виставках), і особа є частиною загального вигляду натовпу, а не виокремленим суб’єктом зйомки.
3. Особа є публічним діячем, а зображення використовується в суспільно значущому, а не комерційному чи розважальному контексті.

Deepfake, як правило, не підпадає під жодний із цих винятків: він поміщає людину в контекст, у якому вона ніколи не перебувала, і формує враження подій, яких ніколи не було.

Стаття 307 Цивільного кодексу: захист права на особисте життя

Стаття 307 ЦК забороняє збір, зберігання та поширення інформації про особисте життя людини без її згоди. До deepfake-сценаріїв це застосовується так: якщо фейкове відео зображує особу в інтимній обстановці, у домашньому середовищі або в ситуаціях, пов’язаних із її приватним чи сімейним життям, — порушується не лише право на зображення, а й право на приватність. Поєднання двох підстав суттєво зміцнює позицію позивача в суді.

Закон «Про захист персональних даних»: біометричні дані

Зображення обличчя – це біометричні персональні дані у розумінні Закону України “Про захист персональних даних”. Будь-яка обробка таких даних (збір, зберігання, передача, публікація) вимагає чіткої згоди особи або визначеної законом правової підстави. Особи, які збирають фото для навчання нейромережі або використовують чужі зображення в сервісах для синтезу deepfake без дозволу, порушують вимоги цього закону. Санкція – штраф до 34,000 грн для фізичних осіб і до 170,000 грн для юридичних.

Конституційне право на честь, гідність та ділову репутацію

Стаття 28 Конституції України гарантує кожному право на повагу до його гідності та забороняє будь-яке приниження. Стаття 32 прямо забороняє збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, а також гарантує право на спростування неправдивої інформації. Ці конституційні норми утворюють правову рамку, у межах якої діє весь механізм захисту – від цивільного позову до кримінального провадження. 

Які дії з deepfake вважаються правопорушенням

Створення deepfake без згоди особи

Сам факт створення deepfake із зображенням реальної людини без її дозволу може бути порушенням ст. 308 ЦК. Водночас існує зона правової невизначеності: художня сатира та пародія можуть бути допустимими, якщо контент очевидно не претендує на відображення реальних подій, не завдає репутаційної шкоди і не вводить аудиторію в оману щодо дій особи.

Але межа тонка. Deepfake, де публічна особа «виступає» на підтримку продукту, партії чи ідеї, — це вже не сатира, а маніпуляція. Якщо мета – розсмішити аудиторію, контент є очевидно фіктивним і підписаний як пародія, межі відповідальності відмінні від ситуації, коли  мета ввести в оману.

Поширення фейкового контенту в соціальних мережах

Відповідальність несе не лише автор, а й той, хто поширює deepfake, знаючи про його фіктивність. Репост, шерінг, пересилання у месенджерах – усе це може кваліфікуватися як умисне поширення неправдивої інформації. Незнання про фіктивність контенту є підставою для зниження або виключення відповідальності, але суд оцінюватиме, чи мав поширювач підстави засумніватися в автентичності матеріалу.

Використання deepfake у комерційних цілях

Якщо чуже зображення або голос використано для реклами, просування бренду чи будь-якого монетизованого контенту – це пряме порушення ст. 308 ЦК і, водночас, недобросовісна конкуренція відповідно до Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції». Розмір компенсації тут вищий: до моральної шкоди додається незаконно отримана комерційна вигода, яку суд може стягнути на користь позивача.

Сексуально забарвлений deepfake (deepfake porn)

Найтяжчий різновид порушення. Розміщення особи в сексуальному контексті без її згоди – грубе порушення гідності, яке може кваліфікуватись за сукупністю кримінальних правопорушень – за ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя) та ст. 301 КК України (розповсюдження порнографічних матеріалів). Максимальне покарання – до 3 років позбавлення волі. Якщо жертва – неповнолітня особа, відповідальність суттєво зростає: до 6 років ув’язнення за ст. 301-1 КК України.

Важлива деталь: кримінальна відповідальність настає не лише за поширення, а й за зберігання та передачу такого контенту третім особам, навіть у приватному листуванні. Жертви deepfake porn, в межах кримінального провадження, мають право на компенсацію моральної шкоди, розмір якої у подібних справах суди традиційно визначають вище середнього.

Deepfake у політичних та інформаційних маніпуляціях

В умовах повномасштабної війни ця категорія набуває особливої небезпеки. Фейкові відеозвернення командирів, підроблені заяви чиновників, сфабрикована інформація про перебіг бойових дій — усе це може тягнути кримінальну відповідальність за ст. 114-2 КК (поширення неправдивої інформації в умовах воєнного стану, до 8 років позбавлення волі), ст. 111 КК (державна зрада), а в окремих випадках – і за нормами про диверсію.

Види відповідальності за використання чужого зображення

Цивільна відповідальність: відшкодування моральної шкоди

Цивільний позов – найпоширеніший і найгнучкіший інструмент захисту. Він дозволяє отримати компенсацію незалежно від того, чи наявний склад кримінального правопорушення. 

Базовий алгоритм:

1. Встановити факт порушення та зафіксувати докази.
2. Ідентифікувати відповідача: автора deepfake, поширювача або платформу, що відмовила в обгрунтованому видаленні.
3. Скласти позовну заяву з вимогами: видалення контенту, публічне спростування, відшкодування моральної та матеріальної шкоди (за умови її наявності).
4. Подати позов до загального суду за місцем проживання позивача або відповідача.

Розмір відшкодування моральної шкоди в Україні визначається судом індивідуально, виходячи зі ступеня тяжкості порушення, кількості переглядів фейкового контенту, тривалості його перебування в мережі та реальних наслідків для репутації, кар’єри й особистого життя. За загальним правилом, розмір компенсації становить від 30 000 грн. і вище, залежно від обставин. Що більше охоплення аудиторії та що довше контент був доступний – то вищу суму обгрунтовано просити у суді.

Для обгрунтування розміру моральної шкоди рекомендуємо:

• зафіксувати кількість переглядів, лайків і репостів;
• зберегти скріншоти коментарів, що підтверджують репутаційний збиток;
• отримати висновок психолога або психіатра щодо переживань і стресу;
• долучити свідчення близьких людей про зміни у ставленні до вас.

Якщо deepfake призвів до реальних майнових втрат (звільнення, розірвання контракту, зниження доходу), доцільним є вимагати про відшкодування майнової шкоди з документальним підтвердженням.

Адміністративна відповідальність: коли застосовується

Адміністративна відповідальність може наставати у випадках, коли порушення не утворює складу кримінального правопорушення, але є зафіксованим та очевидним. Основні норми:

• Ст. 173-1 КУпАП – поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку: штраф від 170 до 255 грн. або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. 

Кримінальна відповідальність: коли deepfake стає злочином

Притягнення до кримінальної відповідальності можливе за наявності одного або кількох складів злочину:

• Ст. 182 КК – порушення недоторканності приватного життя: штраф до 17 000 грн. або до 3 років позбавлення волі.
• Ст. 190 КК – шахрайство з використанням deepfake (наприклад, дзвінок від імені керівника з проханням переказати кошти): штраф до 51 000 грн. або до 3-з років обмеження волі.
• Ст. 129 КК – погроза вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень із використанням deepfake: пробаційний нагля або обмеження волі до двох років.
• Ст. 163 КК – порушення таємниці листування або приватних повідомлень: штраф до 1700 грн. або до 3 років обмеження волі.

Порівняльна таблиця видів відповідальності

Як діяти, якщо ваше зображення використали в deepfake

Крок 1. Зафіксувати докази: скріншоти, огляд спеціаліста, експертиза

В першу чергу потрібно зафіксувати факт існування контенту, поки його не видалили. Самостійний скріншот як доказ суд може відхилити, оскільки його легко підробити. Надійніші варіанти:

• Огляд веб сайту, здійснений спеціалістом – спеціаліст оглядає сторінку в режимі реального часу і складає протокол із зазначенням URL, дати, часу та змісту. 
• Протокол огляду поліції – якщо ви одразу звертаєтеся до правоохоронців, вони самі зафіксують контент у процесуальному порядку.
• Комп’ютерно-технічна експертиза – підтверджує факт підробки та встановлює метадані файлу, включно з часом і програмним забезпеченням, яке використовувалося для генерації.

Паралельно зберігайте непрямі докази: повідомлення від третіх осіб із посиланням на deepfake, збережені копії сторінок (web.archive.org), скріншоти з видимими позначками часу та URL.

Крок 2. Як видалити фейкове відео з платформи

Більшість великих платформ мають механізм скарги на deepfake-контент:

• Facebook/Instagram: Report → Це дезінформація або Report → Оголена натура/сексуальні дії. Meta також має окрему форму для звернень щодо підроблених зображень із вашим обличчям.
• TikTok: Report → Контент, що поширює дезінформацію → Deepfake або змінені медіа.
• YouTube: Report → Дезінформація → Оманливий контент.
• Telegram: скарга через @notoscam або безпосереднє звернення до адміністраторів каналу.

Паралельно направте письмову вимогу власнику акаунта з вимогою видалити контент — рекомендованим листом або email із підтвердженням доставки. Цей документ підтверджує суду, що ви вичерпали позасудові засоби врегулювання.

Крок 3. Звернення до поліції та кіберполіції

Якщо deepfake містить ознаки кримінального правопорушення (погрози, інтимний контент, шахрайство, дезінформація) — звертайтеся до поліції або безпосередньо до Департаменту кіберполіції (cyberpolice.gov.ua).

Заява має містити:

• ваші персональні дані та контакти;
• опис обставин виявлення deepfake (коли, де, за яких умов);
• посилання на контент або роздруковані та засвідчені докази;
• конкретний опис заподіяної шкоди;
• прохання провести досудове розслідування за відповідними статтями КК.

Кіберполіція уповноважена направляти офіційні запити до платформ у межах міжнародних угод — і встановлювати IP-адреси та персональні дані авторів значно ефективніше, ніж приватні особи.

Крок 4. Подання цивільного позову

Позовна заява до суду повинна містити:

• Позивач: ваші повні дані та контакти.
• Відповідач: автор deepfake (якщо відомий) або платформа, яка отримала обґрунтовану вимогу видалити контент і відмовила.
• Предмет позову: порушення ст. 308, 307 ЦК, Закону «Про захист персональних даних».
• Вимоги: видалення контенту; публічне спростування; відшкодування моральної шкоди (вкажіть конкретну суму); відшкодування майнової шкоди (якщо є); заборона використовувати ваше зображення надалі.
• Докази: нотаріально засвідчений огляд, висновок судового експерта, письмові вимоги до платформи, свідчення очевидців.

Судовий збір: 1% від ціни позову, але не менше 0,2 і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму.

Крок 5. Звернення до Уповноваженого з прав людини та інших органів

Якщо правоохоронці бездіють або судовий процес затягується, використовуйте додаткові важелі:

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини (ombudsman.gov.ua) — у разі порушення конституційних прав та/або бездіяльності державних органів.
• Уповноважений з питань захисту персональних даних (діє у складі омбудсмана) — якщо порушено законодавство про обробку персональних даних.
• Антимонопольний комітет — у разі комерційного використання зображення в рекламі чи бізнес-контексті.

Приклад. У 2023 році українська підприємниця виявила deepfake-рекламу свого нібито «партнерства» з нелегальним онлайн-казино. Нотаріально засвідчений протокол + звернення до кіберполіції дозволили встановити автора за 3 місяці. Суд присудив 150 000 грн моральної шкоди та зобов’язав видалити рекламу з усіх майданчиків.

Як ідентифікувати автора deepfake

Анонімність в інтернеті – уявна. Навіть якщо порушник переховується за псевдонімом, юридичні та технічні інструменти дозволяють встановити його особу.

Запити до соціальних мереж та хостинг-провайдерів

Через суд або у межах кримінального провадження можна отримати від платформи IP-адресу, дату реєстрації акаунта, прив’язаний номер телефону або email. Процедура:

1. Подайте ухвалу суду або постанову слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 159–166 КПК).
2. Направте запит до платформи через офіційні правоохоронні канали або адвокатський запит на підставі ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
3. Платформи зобов’язані відповідати у строки, встановлені відповідними угодами з правоохоронними органами.

Meta, Google і TikTok публікують щорічні Transparency Reports з даними про виконання запитів від різних країн. Рівень виконання запитів від України стабільно зростає з 2022 року.

Залучення комп’ютерно-технічної експертизи

Судовий експерт у сфері комп’ютерних технологій може:

• встановити метадані відеофайлу (дату, час, програмне забезпечення, геолокацію);
• ідентифікувати характерні сліди конкретного генеративного сервісу чи моделі (наприклад, специфічні артефакти пікселізації, характерні для певних платформ);
• визначити первинне джерело поширення та хронологію публікацій;
• встановити, чи є конкретна особа суб’єктом підробки, через порівняльний аналіз з оригінальними матеріалами.

Орієнтовна вартість приватної експертизи – від 8 000 грн. Державна (призначена слідчим у кримінальному провадженні) – безкоштовна для потерпілого. Строк виконання приватної експертизи – від 2 до 6 тижнів залежно від складності матеріалу. Зверніть увагу: перелік судових експертів у сфері комп’ютерних технологій можна знайти в реєстрі Міністерства юстиції України.

Світова практика регулювання deepfake

Україна не єдина, хто стикається з цією проблемою. Розуміння того, як вирішують її інші країни, корисне і з практичної, і зі стратегічної точки зору.

США: закони штатів проти deepfake

Федерального закону проти deepfake у США наразі немає, але кілька штатів прийняли власне законодавство:

• Каліфорнія (AB 602, AB 730, 2019) – забороняє deepfake у порнографічному контексті та з метою політичного впливу на вибори. AB 602 прямо дозволяє цивільний позов проти авторів deepfake porn з компенсацією не менше 150 000 доларів.
• Техас (HB 4337, 2023) – криміналізував deepfake у виборчих маніпуляціях та певних видах фінансового шахрайства.
• Вірджинія – одна з перших, хто запровадив кримінальну відповідальність за поширення deepfake porn без згоди особи (до 12 місяців ув’язнення та штраф до 2 500 доларів).

На федеральному рівні у 2024–2025 роках активно обговорювався DEFIANCE Act (Disrupt Explicit Forged Images and Non-Consensual Edits Act), спрямований на криміналізацію сексуального deepfake на загальнонаціональному рівні. Американський досвід показує: відсутність федерального закону не заважає ефективному захисту, якщо є правозастосовна воля і судова практика.

ЄС: Digital Services Act та AI Act

Digital Services Act (DSA), що набрав повної сили у 2024 році, зобов’язує великі платформи маркувати ШІ-генерований контент і видаляти його за обґрунтованим запитом. AI Act (набирає сили поетапно з 2025–2026 рр.) встановлює: обов’язкове маркування синтетичного контенту та заборону систем, що генерують матеріал із метою обману. За порушення – штрафи до 35 млн євро або до 7% річного обороту.

Для України як кандидата на членство в ЄС ці норми є безпосереднім орієнтиром для адаптації власного законодавства.

Великобританія: Online Safety Act 2023

Британський Online Safety Act 2023 – один із найжорсткіших регуляторних актів у світі щодо deepfake. Він запровадив кримінальну відповідальність за поширення deepfake сексуального характеру без згоди особи – навіть за умови наміру поширити такий контент без фактичного поширення. Санкція – необмежений штраф та/або ув’язнення до 2 років. Платформи, що не видаляють контент за зверненням, несуть штрафи до 10% річного обороту.

Перспективи українського законодавства

Станом на квітень 2026 року в Україні відсутній окремий закон, що регулює deepfake. Однак Верховна Рада зареєструвала кілька законопроєктів у сфері регулювання штучного інтелекту, які безпосередньо стосуються цієї теми.

Законопроєкт № 11264 «Про засади розвитку штучного інтелекту в Україні» пройшов перше читання у 2024 році. Він передбачає маркування ШІ-згенерованого контенту та відповідальність розробників AI-систем за шкоду, заподіяну третім особам. Поправки до Кримінального кодексу щодо прямої криміналізації deepfake porn перебувають на стадії міжвідомчого обговорення.

Паралельно в рамках адаптації до законодавства ЄС Україна зобов’язана імплементувати норми Digital Services Act та AI Act як частину угоди про членство. Це означає, що у найближчі 2–3 роки законодавча база у сфері deepfake суттєво зміниться – зокрема, з’являться вимоги до обов’язкового маркування синтетичного контенту та прямі штрафні санкції для платформ.

До ухвалення спеціального закону захист здійснюється через наявну правову базу: ЦК, КК, Закон про захист персональних даних. Судова практика підтверджує: ця база загалом достатня для ефективного захисту прав – за умови грамотного застосування та кваліфікованого юридичного супроводу.

Як убезпечити себе від використання вашого зображення

Повністю виключити ризик неможливо, але суттєво знизити його — реально вже сьогодні.

Налаштування приватності у соціальних мережах

Конкретні кроки для основних платформ:

• Instagram: Налаштування → Конфіденційність → Закритий акаунт. Додатково: вимкніть можливість завантаження ваших Stories третіми особами, обмежте перегляд тегів.
• Facebook: Налаштування → Конфіденційність → Хто бачить ваші публікації: лише друзі. Вимкніть функцію розпізнавання обличчя у налаштуваннях профілю.
• TikTok: Налаштування → Конфіденційність → Приватний акаунт. Вимкніть «Дует» та «Зшивання» – вони дозволяють іншим користувачам використовувати фрагменти ваших відео.

Загальна порада: уникайте публікації відео у високій якості з різних ракурсів і з нейтральним фоном — саме такий матеріал є найбільш зручним для навчання deepfake-моделі. Якщо ви публічна особа або контент-мейкер, розгляньте можливість реєстрації власного зображення як об’єкта авторського права — це додатковий правовий інструмент захисту.

Важливо. Жодне технічне рішення не дає стовідсоткового захисту. Найефективнішою зброєю є поєднання обачності у публікаціях + оперативні юридичні дії при виявленні порушення.

Чому варто ставити водяні знаки на фото

Видимий водяний знак не захистить від deepfake технічно, але має два практичних ефекти:

1. Доказова цінність. Якщо deepfake містить сліди вашого водяного знака або видалений знак помітний у метаданих – це підтверджує, що зображення було вашим і використано без дозволу.
2. Ефект стримування. Автори deepfake зазвичай шукають «чисті» зображення. Водяний знак підвищує їхній ризик бути ідентифікованими і може відвернути увагу на простіші цілі.

Для додаткового захисту розгляньте невидимий цифровий водяний знак (steganographic watermark) – спеціальний код, вбудований безпосередньо в пікселі зображення та невидимий оку, але зчитуваний програмно.

Висновки та рекомендації

Deepfake – це не загроза майбутнього. Вона вже тут, вже використовується проти реальних людей, і українське право вже містить інструменти захисту – навіть без спеціального закону.

Головне, що варто пам’ятати:

• Ваше зображення захищене законом незалежно від того, чи є ви публічною особою.
• Будь-яке використання вашого зображення без згоди — підстава для цивільного позову, адміністративної або кримінальної відповідальності порушника.
• Анонімність в інтернеті не гарантує безкарності: через запити до платформ і кіберполіцію авторів deepfake встановлюють і притягують до відповідальності.
• Найважливіше – зафіксувати докази одразу, до видалення контенту. 

Паралельно варто пам’ятати про профілактику: налаштовані приватність у соцмережах, водяні знаки на фото і обачність у публікаціях суттєво знижують ризик опинитися в ролі жертви. Але якщо це вже сталося – правова система має відповідь на кожен рівень порушення: від скарги до платформи до кримінального обвинувачення та мільйонних компенсацій.

Якщо ви виявили deepfake зі своїм зображенням – не зволікайте. Зверніться до адвоката для захисту права на власне зображення та притягнення винних до відповідальності. Чим раніше розпочато дії, тим більше шансів встановити автора, зберегти докази і отримати справедливу компенсацію.

FAQ

Чи можна зробити deepfake публічної особи (мем, сатира)?

Сатиричний deepfake публічної особи може бути допустимим, якщо він очевидно не претендує на відображення реальних подій, не завдає шкоди репутації поза межами допустимої критики і чітко позначений як пародія. Але навіть у цьому випадку межа дуже тонка. Якщо «сатиричний» deepfake містить наклепницькі твердження, інтимний підтекст або використовується з комерційною метою — правовий захист зникає незалежно від жанрового обрамлення.

Що робити, якщо deepfake створив анонім?

Зафіксуйте контент нотаріально і негайно зверніться до кіберполіції. Правоохоронці можуть направити офіційний запит до платформи для отримання IP-адреси та інших реєстраційних даних акаунта. Паралельно можна подати цивільний позов проти невстановленої особи – «до особи, що буде встановлена», – а після ідентифікації уточнити вимоги. Цей механізм прямо передбачений процесуальним законодавством. Памятайте, що ваші дії можуть убезпечити інших осіб від подібних зловживань і сприяти оперативному виявленню правопорушника. 

Скільки часу триває судовий процес у таких справах?

Цивільна справа в суді першої інстанції зазвичай розглядається від 3 до 12 місяців. Кримінальне провадження займає значно більше – від 6 місяців до кількох років. Зверніть увагу: цивільний та кримінальний процеси можна вести одночасно – вони не виключають одне одного, а навпаки, підсилюють позицію потерпілого. Якість зібраних доказів на старті безпосередньо впливає на строки.

Чи можна вимагати компенсацію, якщо deepfake швидко видалили?

Так, і повному обсязі. Факт видалення не усуває відповідальності: порушення відбулося в момент публікації. Для успішного позову потрібно довести сам факт публікації та заподіяну шкоду. Саме для цього критично важливо зафіксувати докази до видалення – нотаріально засвідченим оглядом або протоколом поліції.

Як захистити дитину від deepfake?

По-перше, обмежте кількість фото дитини у відкритому доступі та налаштуйте приватність у всіх соціальних мережах, де є дитячі зображення. По-друге, поясніть дитині-підлітку, що не варто ділитися фото з малознайомими людьми в інтернеті, і в цілому відповідати на запит; перевіряйте контент, який поширює дитина. По-друге, якщо deepfake із зображенням дитини вже виявлено – негайно звертайтеся до поліції або невідкладно проконсультуйтеася з юристом щодо алгоритму дій, оскільки це кримінальне правопорушення з обтяженими санкціями (до 10 років позбавлення волі). Не намагайтеся вирішити це самостійно або через переговори з порушником.