Поділ майна подружжя в Україні: що потрібно знати у 2025 році

Здебільшого питання поділу майна подружжя виникає на стадії розлучення та є доволі поширеним запитом серед клієнтів. Одним з міфів, які б хотілося спростувати є те, що ділити майно можна тільки у випадку розлучення або ж те, що у випадку відсутності реєстрації шлюбу неможливо претендувати на частку у майні. Про ці та інші питання більш детально ви зможете ознайомитися у цій статті.

Як поділити майно між подружжям?

Право на вирішення питань життя сім’ї належить обом з подружжя на засадах рівності. За загальним правилом майно, що належить обом з подружжя на праві спільної сумісної власності ділиться порівну. Важливо розуміти факт виникнення права спільної сумісної власності, адже останній виникає не на підставі рішення суду, а в силу закону. Вирішити питання поділу та відійти від засад рівності часток можна:

• а) за домовленістю подружжя (договір про поділ майна, шлюбний договір тощо);
• б) шляхом звернення до суду на підставах, визначених законодавством. Усі ці факти повинні доводитися належними і допустимими доказами.

Як вже було зазначено, за загальним правилом майно ділиться порівну, якщо інше не передбачено шлюбним договором чи домовленістю сторін (хоча шлюбний договір також по-суті є домовленістю сторін, законодавець розмежовує ці поняття, хоча на нашу думку, поняття домовленості включає в себе поняття шлюбного договору, договір про поділ, виділ майна тощо). При цьому, слід взяти до уваги форму договору, яка є обовязковою для деяких видів договорів (наприклад, договір поділу житлового будинку має бути нотаріально посвідчений тощо).

Непоодинокими є випадки, коли один з подружжя звертається до суду з вимогами щодо збільшення своєї частки, аргументуючи свою позицію тим, що інший з подружжя не мав коштів на придбання певного майна. Судова практика до 2020 року була неоднозначна і суди по-різному вирішували питання поділу, втім з цього приводу висловився Верховний Суд України, зазначивши у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 725/1776/18, що суди неправильно тлумачили норму матеріального права, вирішивши, що факт наявності укладеного шлюбу не є достатньою підставою для віднесення майна до об’єктів права спільної сумісної власності з огляду на те, що позивач не підтвердив наявність грошових коштів на придбання спірного майна. Суд має право відступити від принципу рівності часток на підставі ст. 70 СК України, враховуючи юридично значущі фактичні обставини справи, інтереси неповнолітніх літей, інтереси непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів є недостатнім на забезпечення фізичного, духовного розвитку, лікування). При тлумаченні вказаної норми, слід звернути увагу на те, що сам факт спільного проживання дітей з одним з батьків не є достатньою підставою для відступлення судом від рівності часток при поділі. Але, якщо в процесі розгляду справи буде встановлено, що один з подружжя неналежним чином виконував покладені на нього батьківські обов’язки щодо утримання дитини (дітей), не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї, то суд відповідно може відійти від засад рівності поділу часток.

Сімейний кодекс визначає перелік майна, який є особистою приватною власністю подружжя (тобто майно, на яке не поширюється режим спільної сумісної власності), до такого майна належить: майно, набуте до шлюбу; майно, яке набуте за під час шлюбу на підставі договору дарування, спадкування; речі індивідуального користування.

Якщо шлюб було визнано недійсним той з подружжя, хто не знав і не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, має право на поділ майна як спільної сумісної власності.

Також, слід звернути увагу, що у випадку, якщо один з подружжя є іноземним громадянином, то в такому випадку застосовуються положення ЗУ «Про міжнародне приватне право».

Коли можна подати на розподіл майна?

Право на розподіл майна, що знаходиться у спільній сумісній власності не виникає лише у випадку розірвання шлюбу, ба більше, ви можете претендувати на майно, набуте під час спільного проживання, навіть, якщо не перебуваєте у зареєстрованому шлюбі (тільки, якщо один з подружжя не перебуває в зареєстрованому шлюбі з третьою особою). Як дружина, так і чоловік можуть поділити майно незалежно від розірвання шлюбу. Такий поділ відбувається за взаємною згодою, а щодо окремих видів майна встановлена вимога щодо нотаріального посвідчення договору (поділ будинку, квартири та іншого нерухомого майна, виділ нерухомого майна).

Скільки коштує розподіл майна через суд?

Сторони звертаються для поділу майна, що знаходиться у спільній сумісній власності до суду доволі часто, очевидно, що перед зверненням до суду більшість клієнтів цікавляться вартістю процесу в цілому та ризиками, які можуть виникнути під час розгляду справи.

Базовими витратами при зверненні до суду є сплата судового збору, витрати на правничу допомогу, оплата за проведення експертиз * за необхідності тощо.

Як проходить процес поділу майна при розлученні?

Процес поділу може відбуватися на підставі погоджених умов у шлюбному договорі, за згодою сторін або у судовому порядку, навіть, якщо ви вирішили розлучитися. Якщо немає спільних дітей у шлюбі процедура розлучення може відбуватися через РАЦС за спільною заявою подружжя (порівняно процес швидший, ніж у судовому порядку), втім доволі часто, один з подружжя не має наміру розлучатися і тоді, єдиним варіантом є звернення до суду. За своїм змістом вимога про розлучення і поділ майна є самостійними вимогами. Поділ майна є окремим питанням, яке може вирішуватися як в позасудовому порядку, так і в судовому, як вже йшлося у цій статті. За своїм змістом вимога про розлучення і поділ майна є самостійними вимогами.  Якщо поділ відбувається за згодою сторін чи на основі шлюбного договору, потрібно буде провести реєстраційні дії, у випадку з звернення до суду слід підготувати позовну заяву відповідно до вимог ЦПК, невиконання вказаних вимог призведе до залишення вашої позовної заяви без руху, суд в такому випадку надає час для усунення недоліків, у випадку невиконання протягом визначеного строку вимог суду, така позовна заява просто повертається позивачу. Окрім формальних вимог, такі як форма позовної заяви, калькуляція судового збору, перед поданням позовної заяви потрібно працювати над правовою позицією, та доказовою базою. Тому, для якісного захисту своїх прав та законних інтересів рекомендуємо звертатися до спеціалістів.

Розглянемо окремі аспекти поділу деяких видів майна.

• Будинок, квартира, земельна ділянка: Частини є випадки, коли нерухоме майно придбавається у період перебування останніми у шлюбних відносинах, але реєструється на ім’я одного з подружжя. З цього приводу висловився ВС (постанова ВС від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18), зазначивши, що факт реєстрації спільного нерухомого майна на імя одного з подружжя не означає, що таке належить виключно цій особі, відтак дії щодо такого майна мають бути здійснені за згоди іншого з подружжя.
• Об’єкт незавершеного будівництва: (нерухоме майно до моменту введення в експлуатацію), якщо вказаний об’єкт неможливо поділити, то суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали й конструктивні елементи такого будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання (постанова ВС ВП ВС від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22).
• Приватизоване майно: може вважатися спільною власністю подружжя у період з 08.02.2011 до 12.06.2012, в інші періоди дії Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на житло переходило виключно до учасників приватизації.
• Корпоративні права: також підлягають поділу. Ба більше, навіть, якщо один з подружжя відчужив таку частку під час розгляду справи у суді, інший з подружжя має право претендувати на компенсацію ½ від вартості частки майна товариства до відношення до частки у статутному фонді компанії іншого з подружжя. Не винятком є й майно ФОПів, адже до на останнє поширюються загальні правила щодо спільної сумісної власності.
• Речі для професійних занять: Суд присуджує їх одному з подружжя (тому, хто їх використовував), втім вартість останнього враховується при вирішенні питань щодо іншого майна на користь другого з подружжя.
• Коштовності: можуть бути визнані судом спільною сумісною власністю.Відповідно до ст. 71 СК України майно, якщо останнє є обʼєктом права спільної сумісної власності, ділиться в натурі. Часто клієнти запитують, як бути, до прикладу з транспортним засобом, то в цьому випадку суди в більшості випадків визначають ТЗ власністю одного з подружжя з обов’язком компенсації ½ вартості – іншому з подружжя. Звісно, обставини, які бере суд до уваги при розгляді справи повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами (інтереси чоловіка, дружини, дітей та ін.обставини, що мають істотне значення).
• Поділ боргів: та правовідносини за зобов’язаннями, які виникли в інтересах сім’ї також враховуються при поділі майна. Боргові зобов’язання розподіляються також в залежності від того, чи виникли останні в результаті спільного рішення подружжя. При цьому, згода подружжя на укладення договору позики, якщо останній за своїм змістом виходить за межі дрібного побутового має надаватися іншим з подружжя у письмовій формі.

Що не підлягає поділу при розлученні

Сімейний адвокат INFERNO DLC маэ значний досвід у веденні сімейних справ, якщо у вас виникли запитання щодо поділу майна подружжя чи інших питань сфери сімейного права, ви завжди можете звернутися за допомогою, адже саме у нас доступний широкий спектр послуг та індивідуальний підхід до кожного запиту клієнта. Окрім поділу майна, ми зможемо надати супровід розірвання шлюбу в РАЦС, через суд; у питаннях усиновлення дитини; отримання дублікатів документів; надати послугу з розробки шлюбних договорів; провести (онлайн, офлайн) консультації з питань сімейного права; визначення місця проживання дитини в судовому порядку; супровід при стягненні аліментів на дитину; зменшення розміру аліментів; оспорювання батьківства; супровід у спадкових спорах; позбавлення батьківських/материнських прав; встановлення фактів, що мають юридичне значення.